domenica 31 ottobre 2021

L'ASCENSIONE DEL SIGNORE



L'ASCENSIONE DEL SIGNORE

 di Yaryna Moroz Sarno 

L'Ascensione, la miniatura del Vangelo di Rabbula, VI secolo,
Firenze, Biblioteca Laurenziana (Plut. I, cod. 56, fol. 13 v).

   L'Ascensione del Signore Gesù Cristo al cielo (in gr. Ανάληψις τοῦ Κυρίου) è uno degli eventi principali che conclude la Sua vita terrena.  L'Ascensione di Nostro Signore al quarantesimo giorno dopo la Risurrezione è tra le più grandi feste dell'anno liturgico, nella Chiesa Orientale è una delle Dodici feste. La rappresentazione dell'Ascensione del Signore era necessariamente inclusa tra le icone festive dell'iconostasi.
  Sull'evento dell'Ascensione è stato narrato negli Atti degli Apostoli (Att 1, 3-11). Molto brevemente racconta anche il Vangelo di Marco (Mc 16,19: "Ora, il Signore dopo aver parlato loro, fu assunto in cielo e si assise alla destra di Dio"). Nel Vangelo di Luca (L 24, 50-53) l'Ascensione è stata vista come la fine della missione terrena di Gesù (Lc 24,50: "E li condusse fuori, verso Betania, ed alzate le mani, li benedisse. Mentre li benediceva, si staccò da loro e fu portato verso il cielo. Ed essi, dopo averlo adorato, tornarono a Gerusalemme con grande gioia"). Il Risorto dopo quaranta giorni dalla Risurrezione portò i suoi discepoli a Betania e poi “elevandosi in alto viene sottratto al loro sguardo” (At 1, 11), ritornò al suo principio, unendosi al Padre fino alla sua Seconda venuta (Parusìa): «Io sono uscito dal Padre e venni nel mondo; ora lascio il mondo e vado al Padre» (Gv 16,28). La gloriosa Ascensione è stata descritta nell'Evangelo di Nicodemo. 
   La festa liturgica dell’Ascensione ebbe origine gerosolimitana sullo stesso luogo dell'evento: nella basilica dell'Eleona sul Monte degli Ulivi. La prima testimonianza della festa è data dallo storico delle origini della Chiesa, il vescovo di Cesarea, Eusebio (265-340) che ne parla come un "giorno solenne" (Eusebio di Cesarea, De solemnitate paschali, 3, PG 25, 697; PG 24, 699). Nel Diario del Pellegrinaggio di Egeria è scritto: "Nel quarantesimo giorno dopo Pasqua, che è giovedì, a cominciare dal giorno prima, vale dire dal mercoledì dopo l'ora sesta, tutti vanno a Betlemme per celebrale la vigilia ... Non appena dunque si giunge sul Monte degli Ulivi, ossia l'Eleona, si va innanzi tutto all'Imbomon, il luogo da cui il Signore ascese al cielo. Quivi il vescovo, i sacerdoti e tutto il popolo siedono, si fanno le letture, si alternano inni e si recitano in modo conveniente al luogo e al giorno, si legge pure quel passo del Vangelo che racconta sull'Ascensione del Signore, si legge ancora il passo degli Atti dove si parla dell'Ascensione al cielo del Signore, dopo la sua Resurrezione". 
   Probabilmente alla fine del IV - la prima metà del V secolo la festa dell'Ascensione del Signore divenne universalmente riconosciuta. Lo storico Socrate (440) la definisce festa nazionale (Storia della Chiesa, VII, 26). Le indicazioni alla celebrazione dell'Ascensione come festa separata si trovano in San Gregorio di Nissa (Greg. Nyss. In Ascen., PG. 46. Col. 689-693) e nelle prediche di S. Giovanni Crisostomo (Ioan Chrysost. De st. Pent. I, II, PG. 50. Col. 456, 463; in Ascen., PG. 50. Col. 441-452; De beato Philogonio. 6, PG 50. Col. 751-753; PG. 52. Col. 799-802).   Sulla celebrazione del quarantesimo giorno dopo Pasqua come l'Ascensione è stato detto nei "Decreti Apostolici" (380 ca) (Cost. Ap. V 19). Le due omelie di Gregorio di Nissa (m. 395) avevano un grande influsso sulla difusione della festa. Giovanni Crisostomo (m. 407) menzionava festa come antica ed universale. Agostino (m. 430) raccontava che questa festa era di origine apostolica e si celebrava nel mondo intero. 
  Sant'Elena sul Monte degli Ulivi costruì la chiesa dedicata all'Ascensione, che è stata ristrutturata dal patriarca Metodio (m. 630) ed è menzionata nel racconto dell'egumeno Daniel (Даниїл паломник), il Pellegrino in Terrasanta dalla Rus' di Kyiv negli anni 1104-1107: "L'Ascensione del Signore è sulla sommità del Monte egli Ulivi ... In questa cappella sotto la cupola scoperta si trova quella santa pietra, dove poggiarono i purissimi piedi del Salvatore Nostro e Signore".  
    All'Ascensione del Signore sono stati dedicati numerosi sermoni: di Metodio di Olimpo (250 ca - 311), Sant'Atanasio di Alessandria (295 ca - 373), Sant'Epifanio di Cipro (310 ca - 403), Proclo di Costantinopoli (390 ca - 460), Cirillo di Alessandria (376-444), Sofronio di Gerusalemme (560-638), San Giovanni Crisostomo (347-407), San Gregorio di Nissa (335-395), San Leone Magno (390 ca - 461), Giovanni Damasceno, Gregorio Palamas ed altri autori. Alcuni di questi sermoni sono entrati nella liturgia della Chiesa Orientale e sono citati nei "Lezionari patristici" - le raccolte di parole patristiche nell'ordine dell'anno liturgico. La maggior parte di loro sono con i nomi di San Giovanni Crisostomo, Sant'Atanasio il Grande o Basilio Magno. San Giovanni Crisostomo disse nella sua omelia sull'Ascensione: “Oggi l'umanità è completamente riconciliata con Dio. Sono finite le vecchie lotte e inimicizie. Noi indegni di vivere sulla terra siamo saliti in cielo. Oggi diventiamo gli eredi del Regno dei Cieli, noi che non siamo degni del terreno - andiamo in paradiso ed ereditiamo il trono del Re e del Signore. E la natura umana, davanti alla quale il cherubino difendeva il paradiso, è ora esaltata sopra ogni cherubino". 
  Nella Chiesa medievale di Kyiv erano difuse Omelie all'Ascensione di Cirillo, vescovo di Turiv (m. 1183), di metropolita di Kyiv Gregorio Tsmablak (m. 1419 (?)) e di San Giovanni, l'esarca di Bulgaria. Nell'omiletica ucraina del periodo barocco sono note le opere di Lazar Baranovych, Kyrylo Trankvilion  Stavrovetsky, Antonij Padyvylosky. Nel 1659 la tipografia del monastero delle Grotte (Kyievo-Pechersky) pubblicò "La chiave della comprensione" di Ioanikij Galatkovsky che includeva omelie per le grande feste dell'anno liturgico ed anche dedicate all'Ascensione, che aveva un grande influsso su questo genere letterario. 
    La narrazione evangelica, la celebrazione liturgica e le omelie dell'Ascensione hanno ispirato le numerose raffigurazioni. Tra le prime rappresentazioni dell'Ascensione ci sono: l'immagine sul mausoleo di Marcus Clodius Hermes nelle catacombe di San Sebastiano a Roma, sul sarcofago di Servannes ad Arles e a Clermont (IV secolo), pannello delle porte lignee di Santa Sabina costruita da Papa San Celestino (422-432) a Roma, la miniatura dell’Evangeliario siriano di Rabula del 586 (Firenze, Biblioteca Laurenziana, Plut. 1.56, fol. 13 v), il mosaico absidale dell'oratorio di San Venanzio del Battistero Lateranense (VII secolo), l'affresco nella basilica di San Clemente a Roma, metà del IX secolo, i mosaici nella cupola della chiesa di Santa Sofia a Salonicco (889-885) ed avori. 
 

   Pannello delle porte lignee di Santa Sabina a Roma, V secolo 

L'avorio nell'inizio del V secolo, Bayerishes Nationalmuseum, Monaco di Baviera


Ascensione del Signore sull'ampolla del VI secolo, 
Cattedrale di San Giovanni Battista a Monza

  Sull'ampolla del tesoro del Duomo di Monza (VI secolo), l'Ascensione è rappresentata secondo la tipica iconografia orientale.



Il mosaico absidale dell'Oratorio di San Venanzio, Battisterio Leteranense, VII secolo 


L'affresco nella chiesa interiore di San Clemente a Roma, IX secolo 


Miniatura bizantina dell'XI secolo 





Le miniature del Salterio di Kyiv del 1397


 
    Lo schema iconografico orientale rimese quasi immutabile dalla miniatura del Vangelo di Rabbula del 586. La parte superiore presenta Cristo assiso nella divina maestà ed accompagnato dagli angeli risonando il Salmo 23, 7-9: "Alzate, o porte, la vostra fronte, alzatevi, soglie antiche, ed entri il re della gloria. Chi è questo re della gloria? Il Signore forte e valoroso, il Signore valoroso in battaglia. Alzate, o porte, la vostra fronte, alzatevi, soglie antiche, ed entri il re della gloria". A volte la mandorla attorno del Signore è con il tetramorfo che si basa sulla visione di Ezechiele (Ez 1, 4-28; 10, 1-22).
   Al centro della composizione nella parte terrena tra i due angeli sta la Vergine, se anche nel Vangelo non si menziona la sua presenza all'Ascensione, ma secondo la santa tradizione risulta all'unanimità che era in un Oliveto quando Gesù passò dalla terra alla gloria celeste. Negli Atti degli Apostoli (At 1, 13-14) leggiamo: "Tutti erano assidui e concordi nella preghiera insieme con alcune donne e Maria, la Madre di Gesù". La Vergine Maria è stata considerata la seconda persona più importante dopo Cristo ed occupa il posto centrale. Lei personifica la Chiesa, è la Protettrice di tutta l'umanità che attende la Seconda Venuta. Nela composizione dell'Ascensione apparve l'iconografia della Vergine Orante. L'iconografia dell'Ascensione ha un forte significato escatologico e rispecchia l'ordine universale dove il Signore Gesù Cristo è capo della Chiesa (rappresentata dalla figura della Madre di Dio), gli apostoli sono i suoi fondamenti. 


L'icona del XV secolo, villaggio Pidgirci, Museo Nazionale a Leopoli

L'icona ucraina, la metà del XV secolo, dalla chiesa di Santa Paraskevia del villaggio Radruzh, 
Museo Nazionale di Leopoli 
 
Gli affresci della cappella della Ss. Trinità, Liublino 1418

 
 
L'icona ucraina del XVI secolo, 
Museo Nazionale di Leopoli
 


L'icona del XVI, Stara Skvariava, la scuola di Peremyshl
 
L'icona della prima metà del XVII secolo, Museo dell'arte. Ivano-Frankivsk

 
L'icona ucraina del XVII secolo

L'icona nell'iconostasi della chiesa di Santa Parasceva a Leopoli della prima metà del XVII secolo, scuola pittorica di Leopoli



L'icona ucraina del XVII secolo



Ivan Rutkovych, l'icona dell'iconostasi di Zhovkva, 1697-99, Museo Nazionale di Leopoli


L'icona ucraina del XVII secolo


Jov Kondzelevych, 1698 -1705

__________________________________________________________________________________

V. M. Schmidt, s.v. Ascensione, in Encilopedia dell'Arte Medievale, Roma 1991, vol. II, 572-577.
R. Ferrari, s. v. Ascensione, in Iconografia e Arte Cristiana, Torino 2004, vol. I, 172-173



sabato 30 ottobre 2021

L'icona della Madre di Dio della Fraternità di Kyiv


L'icona della Madre di Dio 
della Fraternità di Kyiv
La memoria liturgica il 23 maggio 


                                                                                                                   di Yaryna Moroz Sarno

 


    L'icona della Madre di Dio della Fraternità di Kyiv fu particolarmente venerata nei XVII - XVIII secoliLe numerose copie dell'icona e le incisioni con la sua immagine sono state diffuse in tutta l'Ucraina. Il nome dell'icona è associato alla Fraternità di Kyiv e alla chiesa monastica dell'Epifania che apparteneva alla Fraternità di Kyiv, dove si trovava questa immagine miracolosa. Esisteva un canto alla miracolosa Icona della Madre di Dio della Fraternità di Kyivche fu composto poco dopo il 1692.
   Le informazioni sull'icona risalgono al XVII secolo. Prima questa icona si trovava nell'iconostasi della chiesa Borys e Gliv nella città di Vyshgorod. Secondo la leggenda, l'icona apparve miracolosamente nel 1654. Nel 1662 l'orda tartara attraversò il Dnipro ed entrò a Vyshgorod. La città subì gravi danni, la chiesa fu saccheggiata, vennero tolte le reliquie e le icone dalla chiesa. La Provvidenza di Dio conservò l'icona miracolosa, che fu portata fuori dalla chiesa in tempo e lasciata attraversare il Dnipro. Le onde portarono l'icona sulla riva proprio di fronte al Monastero della Fraternità del rione Podil a Kyiv, dove è stata accolta con il dovuto onore e fu collocata nella chiesa del monastero e lì  rimase a lungo.  
    La tradizione aggiunge a questa storia i seguenti dettagli: un tartaro notò l'icona nel fiume e decise di usarla per l'attraversamento, ma non appena la toccò, l'icona stessa fluttuò e si fermò molto rapidamente di fronte alla Confraternita. Il tartaro, temendo di affogarsi, gridò disperatamente, così i fratelli uscirono dal monastero e gli mandarono una barca. Successivamente, il tartaro salvato fu battezzato e rimase nel monastero della Fraternità di Kyiv. 


L'incisione del XVII secolo che rappresenta l''icona sul fiume

     Il monastero stesso fu fondato nel 1588 dalla Confraternita della chiesa dell'Epifania. Vicino al monastero furono costruite una scuola per i bambini dei nobili e borghesi e una casa per "vagabondi spirituali". Quando la Chiesa dell'Epifania e la scuola bruciarono, nel 1613 la moglie del maresciallo Mozyrsky Elisabetta Galska cedette il suo cortile, che si trovava sul teritorio dell'attuale monastero, alle scuole, poi, con la determinazione dei loro insegnanti-monaci, fondò il monastero. Nel 1620 il Patriarca di Gerusalemme Teofane benedisse la fraternità e la scuola fraterna.
  Alla fraternità si unirono molte personalità celebri. Così nel 1620 Petro Konashevych-Sagaydachny con l'intero suo esercito si iscrissero tra i suoi membri. L'Hetman Petro Sagaidachny a sue spese nel 1620 costruì la prima chiesa dell'Epifania di legno. In seguito l'Hetman Petro Konashevych-Sagaidachny e lo scienziato e viaggiatore ucraino Hryhorovych -Barsky furono sepolti nella Chiesa dell'Epifania.
   Nel 1631 soltanto sotto il metropolita Petro Mohyla (1596-1646) fu approvato ufficialmente il monastero e fu fondato qui il Collegio. In seguito, questo monastero divenne il centro spirituale ed educativo di tutta l'Ucraina. 

 

    La nuova cattedrale di pietra presso il monastero in sostituzione della vecchia chiesa fu costruita tra il 1690 e il 1693 sulla committenza dell'Hetman Ivan Mazepa che divenne la chiesa principale del rione di Podil a Kyiv fino al 1935. Con l'assistenza di Mazepa nel 1694 il Collegio di Kyiv ricevette lo status d'Accademia. 


Rappresentazione schematica della Cattedrale dell'Epifania, 
il frammento dell'incisione sul rame di Ivan Mygura, 1706.





    Nell'elenco delle proprietà della chiesa del monastero, realizzato nel 1807, c'era la sua descrizione. In uno degli antichi documenti monastici troviamo: “Il tesoro di questa chiesa (Chiesa dell'Epifania) è costituito dall'icona miracolosa della Madre di Dio, che fu portata dalle onde del Dnipro dalla chiesa di Vyshgorod distrutta dai Tartari nel 1662; si trova sul lato destro del tempio vicino al pilastro in uno speciale chiosco; ogni settimana il sabato viene letto l'akatista della Madre di Dio davanti all'icona ".

 
 L'altare dove si travava l'icona della chiesa prima della distruzione nel 1935.




Києво-Братська ікона Божої Матері (1654)
L'icona prima del restauro




     
    Fino a poco tempo fa, l'icona era considerata perduta. Ma nel luglio del 2009 durante i lavori nei depositi del Museo Nazionale d'Arte dell'Ucraina a Kyiv, questa icona è stata ritrovata, inoltre in una preziosa cornice d'argento e d'oro. Sul retro della tavola c'è un vecchio numero d'inventario (che certifica la sua presenza nei fondi del Museo di Lavra nel 1934), accanto al quale si afferma che l'icona è stata presa dal Monastero della Fraternità, uno dei principali santuari di Kyiv dell'epoca. L'icona è di dimensioni piuttosto grandi: 133 × 96.
  
Зробити стартовою Корціано +24° Погода сьогодні в12:41 Корціано +24° Ясно і безхмарно Відчувається як+24° Мін.+13° Макс.+29° Детальніше Налаштування Виберіть місто USD 26.85 EUR 29.27 Послуги Соцмережі Укр Вхід Інформаційне агентство Інформаційне агентство Головна Коронавірус Школа онлайн Погода Політика Економіка Війна Спецпроекти Регіони Суспільство Спорт Світ Наука та IT Лайт Ігри Інциденти Здоров'я Туризм Курйози Фото Відео Думки Публікації Інтерв'ю Зарубіжна преса Лонгріди Архів Контакти 19 вересня – пам'ять ікони Пресвятої Богородиці "Києво-Братської" (відео) 09:10, 19 вересня 2017 Свята 5166 0 1 Ікона Києво-Братської Божої Матері раніше знаходився в Борисоглібській церкви в місті Вишгороді, де вона чудесно явилася в 1654 році.

Детальніше читайте на УНІАН: https://religions.unian.ua/holidays/2141129-19-veresnya-pamyat-ikoni-presvyatoji-bogoroditsi-kievo-bratskoji.html
У 1662 році, під час війни Росії з Польщею, місту було завдано великої шкоди від кримських татар, які воювали на стороні поляків. Храм святих страстотерпців Бориса і Гліба був розорений і зганьблений. Однак Промисел Божий зберіг чудотворну ікону, яку своєчасно винесли з храму і пустили по Дніпру, а мощі святих приховали. Річка винесла ікону до берега Подолу в Києві, де вона була з радістю прийнята православними і з належними почестями перенесена в Братський монастир. Там вона і залишалася протягом довгого часу. Переказ додає до цієї розповіді наступну подробицю. Один татарин помітив ікону в річці і вирішив скористатися нею для переправи, але ледь він торкнувся її, як ікона сама попливла, притому дуже швидко і зупинилася навпроти Братського монастиря. Татарин, боючись потонути відчайдушно волав, тому на його крики вийшла братія з монастиря і направили до нього човен. Згодом врятований татарин хрестився і прийняв постриг у К

Детальніше читайте на УНІАН: https://religions.unian.ua/holidays/2141129-19-veresnya-pamyat-ikoni-presvyatoji-bogoroditsi-kievo-bratskoji.html
Згодом врятований татарин хрестився і прийняв постриг у Києво-Братському монастирі. У списку церковного майна обителі, зробленої в 1807 році, наводиться її опис. Існувала "Пісня про чудотворну Києво-Братську ікону Богоматері", яка булв складена незабаром після 1692 року. Оригінал ікони не зберігся. Точна копія образу знаходиться сьогодні в київському монастирі Покрова Божої Матері.

Детальніше читайте на УНІАН: https://religions.unian.ua/holidays/2141129-19-veresnya-pamyat-ikoni-presvyatoji-bogoroditsi-kievo-bratskoji.html

L'icona della Madre di Dio della Fraternità di Kyiv nella riza preziosa (il rivestimento dorato) 

 
Akatisto all'icona della Fraternità di Kyiv

   Scelta prima dei secoli dal Signore dei Cieli e il Creatore dell'universo per essere la Sua immagine miracolosa, la Protezione e l'Illuminatrice dell'umanità, Madre di Dio Tenerissima, sei diventata la Madre della Luce e la Gioia Splendente del mondo. Da Te Illuminati ed educati, abbiamo visto la Via, la Verità e la Vita. Noi, le nuove generazioniche cerchiamo la luce della conoscenza, della vita e della salvezza, donata da Te, tra il flusso della vita, chiamiamo commossi:

  Rallegrati, Lode della Fraternità di Kyiv, della gioventù ucraina Speranza  e Illuminatrice

 Ikos 1 

   Il volto degli angeli innumerevoli nel Cielo e il nostro popolo ucraino da secoli sulla terra, imparentati spiritualmente, un canto di lode portano con gioia alla Vergine Maria Immacolata e generosa: Di te, o Beata, ogni creatura si rallegra, il Consiglio angelico e la razza umana. A Te, che ci dai il segno della Tua immagine della Fraternità di Kyiv e la nostra terra benedici e illumini, gioiosamente cantiamo: 

Rallegrati che con la grazia salvifica ci avvolgi nell'infanzia.
Rallegrati che proclami il Vangelo con la Tua immagine.
Rallegrati che ci mostri la Tua cura materna 
costantemente.
Rallegrati che ci doni i germogli della consapevolezza.
Rallegrati che riempi il popolo della Rus' di Kyiv di tutti tempi con il desiderio dello studio.
Rallegrati, Maestra della vita eterna e della salvezza delle nostre anime.
Rallegrati, Lode della Fraternità di Kyiv, la Speranza e l'Illuminartice della gioventù ucraina. 
Contacio 2
  Ti vediamo, Madre Misericordiosa, come un tempio divino radioso, che estende il suo manto amorevole sui giovani e in tutte le parti della terra, con le Tue icone miracolose adorni la Chiesa di Dio, facendola simile al paradiso. A Te, che presenti il ​​Tuo amore materno con le immagini miracolose di aiuto e consolazione ai fedeli, cantiamo gioiosamente: Alleluia.

Ikos 2  
  Impossibile comprendere per tutti coloro che sono nell'ignoranza, come Tu, la Madre di Dio, sei apparsa nella Tua immagine come il giorno del cielo dopo l'oscurità della notte del peccato. E il nostro popolo eletto di Dio comprese la necessità dell'educazione e si sono sollevate le anime giovani e i cuori della gioventù, ispirati dalla Tua grazia, alla Luce della verità e della bontà - Cristo nostro Dio - ringraziando la Tua generosità per la Fraternità di Kyiv, cantando:

Rallegrati, Candeliere, che ci illumini per tutte le epoche.
Rallegrati, Maestra, che ci insegni l'alfabeto del cielo.

Rallegrati, Generosità, che ci riempi della grazia con la Tua immagine.
Rallegrati, Santuario, che ci stai miracolosamente arricchendo di santità.
Rallegrati, che ci doni la festa della conoscenza.
Rallegrati, Tempio, che gli illuminati unisci con Dio.
Rallegrati, Lode della Fraternità di Kyiv, la Speranza e l'Illuminatrice
 della gioventù ucraina .

 Contacio 3
  Avvolta nell'amore divino e con la potenza dello Spirito Santo Tu, Madre di Dio, sei apparsa al mondo come un fiore, pieno della bellezza paradisiaca. Chi può comprendere la profondità della Tua misericordia? Tu, Purissima, sei rialzata più di ogni creatura celeste e terrena, doni le Tue misericordie e arricchisci la nostra terra con la Tua icona, per convincerci che il Signore non abbandonerà il nostro popolo grazie alle Tue preghiere per noi. Quindi cantiamo incessantemente nella purezza del cuore: Alleluia.

Ikos 3
   Avendo un amore materno per tutte le persone, e specialmente per i giovani che stanno studiando, comprendi la saggezza donata da Dio, sei apparsa a Vyshhorod di Kyiv, nella terra dei sofferenti celesti - i giovani principi martiri Borys e Glib, per indicare il loro esempio di devozione a Dio e chiamare ad imitarlo. Pertanto, insieme alla terra riconoscente di Vyshhorod, tutta la gioventù ucraina con gratitudine Ti chiama, Illuminantrice e Protettrice:

Rallegrati, il Seno innocente e puro della Chiesa di Cristo
Rallegrati, incarnazione della bellezza divina.
Rallegrati, per tutti i celesti la Gioia e la Meraviglia.
Rallegrati, per tutti i giovani la Speranza e l'illuminazione.
Rallegrati, per la nostra gioventù Indicatrice della Strada 
Rallegrati, Salvatrice dall'ignoranza e dalla distruzione peccaminosa.
Rallegrati, Lode della Fraternità di Kyiv, la Speranza e l'Illuminatrice del
la gioventù ucraina.
 
 Contacio 4
    Per le circostanze burrascose causate dalla guerra, Tu, Madre Cieleste e Terrestre, dalla terra dei martiri di Borys e Glib hai deciso di spostarti alla capitale antica dalle cupole l'oro -  Kyiv. Preservando l'onore e la santità dei martiri celesti, Tu hai voluto l'onore dei giovani di Kyiv e della  gioventù di tutta Ucraina guidare e incoraggiare verso la salvezza nel Signore con la grazia della Tua immagine. Noi, pieni di speranza e di fiducia in Te, proclamiamo: Alleluia.

Ikos 4
    I figli della terra ucraina, sentendo l'avvicinamento della grazia speciale e la salvezza vicina della gioventù, si rallegrarono fino al cielo. Perché non è stata la guerra che hanno causato, né i tartari che non conoscono la fede salvifica, ma il Tuo amore materno, la cura e la protezione del nostro futuro, Ti hanno portato nella roccaforte della Fraternità di Kyiv sul Podiv kyevano, per prendersi cura di tutte le anime dei giovani che cercano la salvezza e con la dolcezza e la contentezza gridano:

Rallegrati, la nostra Speranza certa e la Consolazione nelle sventure.
Rallegrati, 
la Salvatrice della gioventù della nostra terra 
da tutti i nemici.
Rallegrati, che con le Tue mani materne proteggi la nostra gioventù dal male e dalle avversità.

Rallegrati, che 
con amore della Tua anima oddolcisci le amarezze della vita.
Rallegrati, che 
illumini nei tempi delle prove la via della salvezza.
Rallegrati, che con la Tua icona santa mostri l'amore Tuo per noi.
 
Rallegrati, Lode della Fraternità di Kyiv, la Speranza e l'Illuminatrice della gioventù ucraina.

 Contacio 5
   Come la stella del cielo apparve la Tua icona santao Beatissima Madre, che illumina la via della salvezza ai fedeli. E come i re che andarono da Dio apparso nella mangiatoiaseguendo la stella, così l'anima ucraina, commossa e credente, segue Te, o Regina del Mondo, per i secoli. Soprattutto la fioritura della terra ucraina - la gioventù studiosa, che cammina verso Dio rivelato a noi nel millennio salvifico, chiamando: Alleluia.

Ikos 5
    Il popolo della nostra terra contemplaval'apparizione dell'immagine Tua della Fraternità di Kyiv, o Madre purissima, ed in essa - la Tua beata protezione e l'aiuto ai giovani che hanno studiato all'alta scuola di Mohyla della città di Kyiv, dove l'icona trovò il suo rifugio. Allora essi si sono ricolmati della felicità e della speranza certa. Tu, Rovo Ardente non bruciato per i secoli, illuminando e riscaldando gli interessati alla scienza, che cantano senza sosta:

Rallegrati, Tesoro inestimabile della misericordia.
Rallegrati, Beata Madre per gli orfani della terra.
Rallegrati, Guaritrice dei malati.
Rallegrati, Diligenza e l'ispirazione degli allievi e studenti
Rallegrati, Felicità di coloro che hanno afferrato la scienza.
Rallegrati, la Fiducia della gioventù che entra nel domani.
Rallegrati, Lode della Fraternità di Kyiv, la Speranza e l'Illuminatrice della gioventù ucraina.

 Contacio 6
   La Chiesa di Cristo predica e glorifica i miracoli meravigliosi della Tua misericordia, Madre Immacolata, che Tu riversi con le Tue icone sante misericordiosamente sul popolo cristiano e sulla gioventù istruita dal Signore. Veramente, come Tu hai detto, dall'alba al tramonto, tutte le generazioni Ti glorificano - Madre di Dio, che sei più onorabile dei cherubini e incomparabilmente più gloriosa dei serafini. E loro, riconoscendo questo, si inginocchiano davanti alla tua misericordia, cantando goiosamente a Dio: Alleluia.


Ikos 6
   La luce della vita eterna splendeva dal tuo puro grembo purissimo, Madre di Dio tenerissima, e l'universo intero era divinizzato. Te, o Madre Benedetta, fedele ai Tuoi  giovani  e studenti, l'Interceditrice cordiale, che il Signore ci ha donato, oltre a Lui, il Salvatore di tutti, puoi abbracciare e proteggere fra le tue braccia. Sia la Chiesa ortodossa in Ucraina che i giovani che studiano qui furono protetti e illuminati dalla saggezza radiante celeste. E noi, contemplando il Tuo Volto Santo, che hai donato per noi la gioia, come a Te stessa, che sei tra noi, ci inchiniamo, il Tuo Mistero meraviglioso cantiamo:

Rallegrati, perché il giudizio della giustizia eterna ci  stai svelando .
Rallegrati, perché Tu illumini la consapevolezza e la coscienza nostra con la luce di Dio.
Rallegrati, perché vesti il genere umano con la veste della Divinità.
Rallegrati, che stai aprendo al mondo l'eredità della celebrazione celeste.
Rallegrati, Rivelazione 
luminosa e santa della nostra volontà.
Rallegrati, Liberazione delle nostre anime dalle trappole diavoliche.
Rallegrati, 
Lode della Fraternità di Kyiv, la Speranza e l'Illuminatrice della gioventù ucraina.



Акафіст до Києво-Братської ікони


  Вибрана перед віками Господом Небесним, Творцем та Промислителем всесвіту, щоб Cвоїм чудотворним образом бути Покровою та Просвітителькою роду людського, Богомати Вселаскава, Ти стала Матір’ю Світла і Всеосяйною Радістю світу. Тобою просвічені й навчені ми побачили Дорогу, Правду і Життя. Ми ж, молоді та юні особистості, нові покоління, що прагнемо світла знання, життя та спасіння, Тобою обдаровані, серед течії буття зворушливо взиваємо:

Радуйся, Києво-Братська Похвало, молоді української Надіє і Просвітителько

 Ікос 1
   Ангелів лик незчисленний на Небі і наш споконвічний український рід на землі, духовно споріднюючись, пісню похвальну Пречистій та Всещедрій Діві Марії радісно приносять: «Тобою, Благодатна, радіє всяке створіння, Ангельський собор і людський рід». Ми ж Тобі, що знамення образу Свого Києво-Братського нам даруєш та землю нашу благословляєш і просвічуюєш, радісно співаємо:

Радуйся, що спасительною ласкою нас в дитинстві пеленаєш.
Радуйся, що найперше Євангеліє образом Своїм нам сповіщаєш.
Радуйся, що материнську опіку повсякчасно нам виявляєш.
Радуйся, що паростки усвідомлення нам даруєш.
Радуйся, що людей Києво-Руських прагненням просвіти у всі віки наповнєш.
Радуйся, Учителько одвічна життя і Спасіння душ наших.
Радуйся, Києво-Братська Похвало,  молоді української Надіє і Просвітителько.

Кондак 2
  Бачимо Тебе, Премилосердна Мати, наче Божественну осяйну храмину, що над молоддю омофор Свій пречесний простягаєш і у всіх краях земних Церкву Божу благодатними іконами Твоїми чудесно оздоблюєш, уподібнюючи їх до раю. Тобі, що чудотворними образами Свою Материнську любов на допомогу й втіху вірним подаєш, радісно співаємо: Алилуя.

Ікос 2
   Розумом неспроможні збагнути усі ті, що у божественному незнанні перебувають, яким чином з’явилася Ти, Богомати, образом Своїм наче Днина Небесна після темряви ночі гріховної. І збагнув Богом обраний народ наш потребу освіти, і полинули душі юначі та серця молодечі, натхненні ласкою Твоєю, до Світла правди і добра – Христа Бога нашого, вдячно Твоїй Києво-Братській благодаті співаючи:

Радуйся, Свічнице, що всі віки нам освічуєш.
Радуйся, Наставнице, що грамоти небесної нас навчаєш.
Радуйся, Щедросте, що благодаттю образу Твого нас наповнюєш.
Радуйся, Святине, що чудотворно святістю нас збагачуєш.
Радуйся, Світлице, що свято пізнання нам даруєш.
Радуйся, Храмино, що нас, просвічених, з Богом єднаєш.

Радуйся, Києво-Братська Похвало, молоді української Надіє і Просвітителько.

Кондак 3
   Силою Духа Святого благодатно сповнена і божественною любов’ю обласкана Ти, Матінко Божа, з’явилася для світу нев’янучим цвітом, сповненим райської краси. Хто збагне глибину милосердя Твого? Ти ж бо, Пречиста, вище всіх небесних і земних піднесена, милості Свої нам подаєш і землю нашу рідну предивно іконою Твоєю Братською збагачуєш, щоб переконались ми, що не залишить Господь рід наш за молитвами Твоїми за нас. Тож безнастанно в чистоті серця співаємо: Алилуя.

Ікос 3
   Маючи материнську любов до всіх людей, а особливо до юнацтва та молоді, що навчається, сприймаючи мудрість Богом даровану, Ти з’явилася у Вишгороді Київському, на землі страстотерпців небесних – юних князів-мучеників Бориса та Гліба, щоб на їхній приклад відданості Богові вказати і до наслідування його закликати. Тож разом з вдячною Вишгородською землею вся молодь українська з подякою кличе до Тебе, Просвітителько і Захиснице:

Радуйся, Церкви Христової Лоно невинності і чистоти.
Радуйся, Втілення краси Божественної.
Радуйся, для всіх небесних Утіхо і Здивування.
Радуйся, для всіх юних і молодих земна Надіє і Осяяння.
Радуйся, юності нашій до Православ’я Дороговказе.
Радуйся, від згубного незнання та гріховного нищення Рятівнице.

Радуйся, Києво-Братська Похвало,  молоді української Надіє і Просвітителько.

Кондак 4
    Буревієм обставин, війною вчинених, Ти, Мати Небесна і земна, від мученицького краю Борисоглібського до златоглавої столиці – давнього Києва – переселитись вирішила. Оберігши честь та святість небесну страстотерпців, Ти захотіла честь юнацтва київського та молоді усієї України благодаттю образу Твого спроваджувати і до спасіння у Господі заохочувати. Ми ж, надією і довірою до Тебе пройняті, виголошуємо Тобі: Алилуя.

Ікос 4
    Земнородні діти України, відчувши наближення благодаті особливої та близьке молоді врятування, звеселились небесно. Бо ж не війна Росії з Польщею, і не татари, що не відають віри спасительної, причиною цього стали, а Твої Материнська любов, опіка й клопотання за майбутнє наше, привели Тебе до Києво-Братської твердині на Подолі Київському, щоб ця опіка та захисток стали надбанням усіх юних душ, що прагнуть спасіння та з солодкістю і вдоволенням взивають:

Радуйся, наша певна Надіє і серед нещасть Утіхо.
Радуйся, юнацтва землі нашої від усіх ворогів Рятівнице.
Радуйся, що  Своїми Материнськими руками нашу молодь від зла та напастей відгороджуєш.
Радуйся, що любов’ю душі Своєї в гіркотах життя нас осолоджуєш.
Радуйся, що в час земних випробувань нам  дорогу спасіння осяюєш.
Радуйся, що пресвятою іконою Твоєю любов Свою до нас виявляєш.

Радуйся, Києво-Братська Похвало,  молоді української Надіє і Просвітителько.

Кондак 5
  Богоплинною зорею з’явилася ікона Твоя свята, Преблагословенна Мати, що шлях до спасіння вірним осяює. Тож як царі, що за зорею прямували до Бога, в яслах з’явленого, українська душа, схвильована й увірувана, століттями йде за Тобою, Царице Світу. Особливо ж цвіт краю українського – школярство, юнацтво та молодь, що навчається, прямує до Бога у спасенному тисячолітті нам явленому, взиваючи: Алилуя.

Ікос 5
  Споглядав люд землі нашої появу образу Твого Києво-Братського, Мати Пречиста, а в ньому – Твою благодатну покрову й допомогу людям молодим, що науку здобували в Могилянській вищій школі міста Києва, де ікона знайшла свій пристанок. Тоді вони ощасливилися та сповнилилися надією певною. Ти ж Неопалимою Купиною не згорала віками, освітлюючи та зігріваючи науками зацікавлених, що не змовкаючи взивають:

Радуйся, милості Скарбе неоціненний.
Радуйся, Преблага Мати сиротинам земним.
Радуйся, недужих та хворобливих Цілителько.
Радуйся, учнівська та студентська Старанносте й Наснаго.
Радуйся, Щасливосте тих, що осягнули науки.
Радуйся, Впевненосте юнацтва, що вступає у день завтрашній.

Радуйся, Києво-Братська Похвало,  молоді української Надіє і Просвітителько.

Кондак 6
   Проповідує і прославляє Церква Христова дивні чудеса милосердя Твого, Пренепорочна Мати, що Ти їх, через святі ікони Твої, на рід християнський і на освічену молодь Христову благодатно зливаєш. Воістину, як і промовила Ти, від сходу сонця до заходу прославляють Тебе всі роди – Матір Божу, що Чесніша за Херувимів і незрівнянно Славніша від Серафимів. Вони ж бо, визнаючи це і до Твого милосердя припадаючи, радісно взивають Богові: Алилуя.

Ікос 6
   Засяяло світло життя вічного від пречистого лона Твого, Богородице ласкава, і увесь всесвіт обожнило. Тебе ж бо, Матір Свою Преблагословенну, вірну Своєму юнацтву та студентству, Заступницю сердечну, дарував нам Господь, щоб так само як і Його, Спасителя всіх, Ти в обіймах своїх тулила та оберігала. І Церкву Православну  в Україні та молодь, що навчається тут, оберігала та просвічувала небесною осяйною мудрістю. А ми, споглядаючи на Лик Твій Святий, що його на радість Ти нам подарувала, наче Тобі Самій, що посеред нас перебуваєш, вклоняючись, Таїну предивну Твою оспівуємо:

Радуйся, бо присуд справедливості вічної Ти нам являєш.
Радуйся, бо Ти розуміння й совість нашу Богобаченням просвітлюєш.
Радуйся, бо рід людський Ти зодягаєш ризою Божества.
Радуйся, що відчиняєш світові спадщину небесного святкування.
Радуйся, волі нашої світле й святе Виявлення.
Радуйся, душ наших від пасток диявольських Визволення.

Радуйся, Києво-Братська Похвало,  молоді української Надіє і Просвітителько.

Кондак 7
    Прагнучи в народі нашому знищити Правовір’я, примушуючи зректися й відкинути, безчесні орди звідусіль землю нашу кривдили та міць віри нашої випробовували. Тоді образом Своїм Пречистим Ти люд наш благодатно в однодумності скріплювала, перемагаючи ворогів, що з оскверненнями наступали. Та щоб не доторкнулась  до нього рука скверни, Ти образ Твій до вогнища пізнання – Києво-Могилянської святині – спровадила і помістила тут, виявляючи одвічну любов Свою і довічне благословення всім, хто свідомо й зворушливо співає: Алилуя.

Ікос 7

  Нові ознаки, наче лоза плододайна, щедро об’являє у Братській святині Київській  Твоя чудотворна ікона, Богомати Вседобра, споріднюючи з Тобою всіх, що линуть до Тебе. Плоди щедрості та доброти Богоматеринської з’явилися у всіх щирих, побожних і праведних випускниках києво-могилянцях. Скільки святих людей явила милість Твоя тут, скільки праведників, мудрих філософів і науковців побожних, чудотворною святістю Твоєю натхненних,  перед престолом Сина Твого  Христа Бога нашого безнастанно взивають:

Радуйся, Кивоте Господній, піднесений до Престолу Небесного.
Радуйся, Родинносте, що молитви родичів за дітей своїх вислуховуєш.
Радуйся, бо Ти навчила нас поклонятися в Тройці Єдиному Богові.
Радуйся, що побожну опіку дітей про батьків своїх освячуєш.
Радуйся, гідна Похвало чесного юнацтва.
Радуйся, Мати, що чеснотами Своїми нас до святості спрямовуєш.

Радуйся, Києво-Братська Похвало,  молоді української Надіє і Просвітителько.

Кондак 8
    Дивовижне й преславне Тобою явилося, Богородице Маріє, і не лише в тому, що Ти Дівою була і Бога в тілі породила. Ти ж бо, Благодаттю не бідніючи, у видимих образах Твоїх, силу і дію Духа Святого на вірних людей безнастанно зливаєш і радість спасенну провіщаєш. Через це, радість рятунку завдяки в Тобі маючи, всі скорботи наші та печалі зникають й усякі підступи ворожі перемагаються. За це всехвально приносимо Богові пісню: Алилуя.

Ікос 8
     Для всіх людей, що  скорботами та  печалями життєвими пригнічені, направду стала ікона Твоя, Предивна Діво Маріє, джерелом благодатної відради. Ти для неба і землі є Лелією нев’янучою. Тож кожний, хто з вірою до Тебе лине, у теплі материнської любові Твоєї зігрівається і серцем та душею з Богом рідниться, наслідуючи життя вічне. Ти ж бо, Матінко Свята, на побожній ідеї братства наголошуючи, спонукаєш нас з братньою любов’ю і ревністю взивати:

Радуйся, славна перед Богом за нас Заступнице.
Радуйся, спасінню нашому Споручнице.
Радуйся, бо Ти багатьох, що в гріхах заблудили, спасаєш.
Радуйся, бо тих грішників, що каються, Ти від пекла рятуєш.
Радуйся, серед бід і напастей Допомого.
Радуйся, що дух братства правдивого нам даруєш.

Радуйся, Києво-Братська Похвало,  молоді української Надіє і Просвітителько.

Кондак 9

    Усі кінці землі, наче сонцем світлодайним, Ти, Богородице, у вірі просвітила благодатним з’явленням чудотворних ікон Твоїх, любов Матері Господа сил до всіх людей виявляючи. Як Архістратиг Михаїл, покровителем давнього Києва став за Божим призначенням, так і Ти, небесним призначенням, дарами образу Твого Києво-Братського, юнацтво та молодь київську і всієї Руси-України покриваєш,  обороняючи усіх, що співають Тобі: Алилуя.

Ікос 9
     Проповідництво богонатхненних пророчих промов, яке на родах українських збулося, сприймаємо сьогодні про Тебе, Богородице. Від днів хрещення народу нашого земля українська Твоїм святим помешканням об’явлена і дивовижні плоди Церкви Небесної вирощує: рівноапостолів і святителів, мучеників та інших сповідників віри, водночас у дивному подвизі преподобних та праведних, і цим не завстидаємось до віку. Бо з’явлення образу Твого чудотворного заслужила святиня Києва, що  взиває:

Радуйся, Славо пророцтв, що збулися.
Радуйся, поселення Христового найпочесніша Світлице.
Радуйся, Руси Святої пресвітла Відрадо.
Радуйся, всеоспівана Мати, що, як дітей Своїх, нас полюбила.
Радуйся, що Своїм благодатним образом Ти нас благословила.
Радуйся, землі нашої Надіє, що нас не завстидає.

Радуйся, Києво-Братська Похвало,  молоді української Надіє і Просвітителько.

Кондак 10
  Бажаючи спасти покоління родів наших від мороку гріховного і нечестя язичницького, Чудотворець Господь благозволив нагородити землю Києво-Руську великим даром прагнення просвіти та любомудрості. Оту велику справу Свого промислу Він в опіку Тобі вручив, Богомати Всещедра. Ти ж, оприсутнена любов’ю, через благодать Києво-Братського образу Твого, сприяла й сприяєш просвітленню української свідомості, яка не змовкаючи взиває: Алилуя.

Ікос 10
   Муром неприступним, Твердинею нездоланною стала Твоя, Пречиста Діво Маріє, свята ікона Києво-Братська в місті Києві, коли зваблювали й заманювали молодь освічену українську то до підступного Заходу римського, то до зрадливого зухвальства інших країв. Та куди б лиш доля не заводила їх, вони завжди у своїх серцях, вірних Києву і Тобі, Богородице, відданих, осяяні світлом полум’яної любові Твоєї, вдячно співали Тобі:

Радуйся, Джерело усіх наших радостей.
Радуйся, Кивоте, сповнений небесною благістю.
Радуйся, Віночку райських красот.
Радуйся, Райдуго, що всіма небесними дарами предивно сяєш.
Радуйся, Блискавко, що всяку силу ворожу від вірних відганяєш.
Радуйся, храмів Православних землі української Божественна Окрасо.

Радуйся, Києво-Братська Похвало,  молоді української Надіє і Просвітителько.

Кондак 11

    Піснеспіви сердечні та побожні прийми від нас, Всеблага Мати, за те, що святу ікону Свою на втіху й духовну радість Ти нам подарувала і Божественним покровом народ наш від бід відгороджуєш, не перестаючи по-материнськи нас милувати. Чи  може бути більшим доказ любові Твоєї до нас, як відроджена пам’ять про чудотворний образ Твій, Києво-Братський, який юнацтву сучасному й молоді, що прагнуть знань, допомагає та усім тим, що зворушено співають: Алилуя.

Ікос 11

     Світлом незгасимим серед незліченних бід та нещасть сяяли образи Твої, Мати Божа. Тобі ж бо, що під Хрестом  стояла,  вручив на Голгофі все юнацтво й молодь світу усіх часів Син Твій і Бог наш в особі апостола свого улюбленого Іоана Богослова. Цей найвідповідальніший та найнезахищеніший час життєвого буття прийняла Ти під Свій захист і охорону. Тож уся молодь світу вдячно за це співає Тобі:

Радуйся, Зоре Світла Незаходимого.
Радуйся, Церкви Православної вічна Оздобо.
Радуйся, усіх родів наших Похвало і Утвердження.
Радуйся, любові і милосердя Джерело невичерпне.
Радуйся, Ангелами оспівувана і на небесах звеличувана.
Радуйся, вірними людьми й молоддю Улюблена і Прославлена.

Радуйся, Києво-Братська Похвало,  молоді української Надіє і Просвітителько.

Кондак 12
  Буревієм згубним для юнацтва й молоді землі нашої стали дні богоборства осатанілих часів, коли учнівство та студентство з храмів було виведене і на манівці безвір’я й пристрастей – далеко від Бога – відведено. Але Ти, наче пророк Мойсей у давнину з Єгипту, від гріховного полону душі юні, молодь закликала від незнання та невігластва і спроваджуючи, до правдивого світла Божого повела. Ось так Тобою ведені та врятовані радісно співаємо: Алилуя.

Ікос 12
    Оспівуючи велич Таїнства цього, в якому дивовижно прославляється безодня милосердя Твого, Мати Божа і Матінко наша, линемо до Тебе, Маріє Діво, бо велику надію має молодь українська на Твою любов та милосердя. Була Ти Захисницею та Опікункою юнацтва та студентської молоді нашої і залишаєшся Нею й донині. Бо любиш нас, захищаєш і допомагаєш долати хресну дорогу, якою прямуємо, з надією кличучи:

Радуйся, милостиве Джерело любові і справедливості Сповнення.
Радуйся, Рятівнице від демонських наслань і пасток.
Радуйся, бо Ти стала дивом всесвітнім ангелам на подив.
Радуйся, роду людського від пекла та смерті Вибавлення.
Радуйся, Царя Небесного Мати і світу цілого Володарко.
Радуйся, у день Страшного Суду Христового певна і вірна Рятівнице.
Радуйся, Києво-Братська Похвало,  молоді української Надіє і Просвітителько.

  О Всеоспівана Мати! Для всіх небесних і земних Ти є Похвалою і Спасительною Надією. Прийми ж від нас оці подячні похвали, юністю школярською та молоддю студентською із землі України вознесені. Бо лик Твій святий з Пречистим Богомладенцем на руках Своїх подарувала Ти нам на радість і втіху, а ворогам на посоромлення, щоб у скорботах та печалях, напастях життєвих мали ми його за спасительний пристанок. Для Церкви ж утвердження, землі українській від ворогів вибавлення і благословення усіх, що про милість твою співають Богові: Алилуя.


                                                                      

Кондак 13
    О Всеоспівана Мати! Для всіх небесних і земних Ти є Похвалою і Спасительною Надією. Прийми ж від нас оці подячні похвали, юністю школярською та молоддю студентською із землі України вознесені. Бо лик Твій святий з Пречистим Богомладенцем на руках Своїх подарувала Ти нам на радість і втіху, а ворогам на посоромлення, щоб у скорботах та печалях, напастях життєвих мали ми його за спасительний пристанок. Для Церкви ж утвердження, землі українській від ворогів вибавлення і благословення усіх, що про милість твою співають Богові: Алилуя.

Цей кондак читається тричі. Після цього знову читаються перший ікос і перший кондак.

Молитва
   О Всещедра, Всемилостива Царице Неба і землі, Преблагословенна Діво Маріє! Найсумнішим у людей є передчасне, гірке сирітство на землі і незрівнянним щастям для дітей є Матінку рідну мати. Ото ж минуле тисячоліття – велике свідоцтво Твоєї любові до нашого українського народу, що ніколи не почувався сиротиною, бо завжди втішався Тобою. Ти була з нами в час усіх труднощів українських, та й у хвилини радості і втіхи ми відчували присутність і ласку Твою. Але з особливою вдячністю до Тебе приступає сьогодні молодь українська, освічене юнацтво та українські діти, що прагнуть освіти, вбачаючи в Тобі Богородицю і Матір Світла і з Твоєю допомогою черпаючи вдачу, наснагу й старанність. Своїм чудотворним Києво-Братським образом Ти об’явилась у Києво-Могилянській духовній школі у найгрізніші та найнебезпечніші часи нашої історії, силою Свого небесного заступництва Ти врятувала молодь освітню українську і цим виявила бажання Своєї Богоматеринської душі бачити нас освіченими, мудрими, досконалими. Не залишай і сьогодні молодь нашу Києво-Руську насамоті серед страшних випробувань та домагань злої сили, що зводить до гріховності і прагне відвести від Господа Бога та правди Його. Збережи, Царице Свята, юнацтво, школярство, поблагослови студентство краю нашого і всієї землі. Умудри тих, що здобули освіту, щоби змогли використати її для розквіту землі нашої і на спасіння безсмертних душ. Віримо, що Ти, оприсутнена любов’ю, повсякчас з нами. Це велике й світле переконання спонукає нас линути до чудотворної ікони Твоєї, та й до Тебе Самої, з вдячністю Тобі і з прославленням Бога, Творця і Промислителя, що дав Тебе нам з постійною надією на Твою любов, опіку та всещедре Богоматеринське благословення, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.



  Contacio 13    


    O Madre degna del Canto di lode da tutti! Per tutti i celesti e terreni Tu sei Lode e Speranza salvifica. Ricevi da noi questi elogi riconoscenti, che sollevano scolari e studenti dalla terra di Ucraina. Poiché hai donato il Tuo volto santo con il Bambino Purissimo tra le Tue braccia a noi per la gioia e la consolazione, e per la vergogna ai nostri nemici, nelle sofferenze e nelle pene, nelle calamità della vita possiamo averlo come rifugio. Per la Chiesa sei l'affermazione, per la terra ucraina, sei dai nemici la liberazione e la benedizione di tutti coloro che cantano a Dio sulla tua misericordia: Alleluia.


Questo contacio viene letto tre volte. Successivamente, il primo ikos e il primo contacio vengono letti di nuovo. 

                                                                       LA PREGHIERA 

    O generosa e misericordiosa Regina dei cieli e della Terra, Beata Vergine Maria! La cosa più triste ed amara è rimanere orfani prematuri sulla terra e la felicità incomparabile per i bambini è avere la Madre. L'ultimo millennio è una testimonianza grande del Tuo amore per il nostro popolo ucraino, che non si è mai sentito come un orfano, perché sempre è stato confortato da Te. Tu sei stata con noi durante tutte le difficoltà dell'Ucraina e nei momenti di gioia e consolazione abbiamo sentito la Tua presenza e grazia. Ma i giovani ucraini, i giovani istruiti e i bambini ucraini che cercano l'istruzione, vedendo in Te, la Madre di Dio e la Madre della Luce, e con il Tuo aiuto disegnando temperamento, ispirazione e diligenza, Ti avvicinano oggi con speciale gratitudine. Con la Tua immagine miracolosa della Fraternità di Kyiv sei apparsa nella Scuola Teologica Kyiv-Mohyla nei momenti più formidabili e pericolosi della nostra storia, con la potenza della Tua intercessione celeste hai salvato la gioventù istruita ucraina, mostrandoci quindi il Tuo desiderio, Madre di Dio, di vederci educati, saggi e perfetti. Non lasciare da sola la nostra gioventù della Rus' di Kyiv oggi tra le prove terribili pretese di forza malvagia che porta al peccato e cerca di allontanare dal Signore Dio e dalla Sua verità. Preservaci, o Regina Santa, benedici gli studenti della nostra terra e di tutta la terra. Dai saggezza a coloro che hanno ricevuto l'educazione in modo che possano usarla per la prosperità della nostra terra e per la salvezza delle anime immortali. Crediamo che Tu, presente nell'amore, sei sempre con noi. Questa convinzione grande e luminosa ci motiva a rivolgersi alla Tua icona miracolosa, e a Te stessa, con gratitudine a Te e con glorificazione di Dio Creatore, che ha dato Te con la speranza costante al Tuo amore, alla cura e alla Tua benedizione generosa di Madre di Dio, oggi e sempre e nei secoli dei secoli. Amen.





_____________________________________


 https://leonardo-studio.livejournal.com/33076.html
 http://kyiv-pravosl.info/2013/05/23/chudotvorna-kyevo-bratska-ikona-bozhoji-materi/
 http://kyiv-pravosl.info/2013/05/23/akafist-ikoni-bozhoji-materi-kyevo-bratska/
 https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Kyiv/Islands/History/dnieper-valley-1240-half-XIX/gallery/kyevo-bratska-bogorodicja-xviii.html
 http://www.break-fast.com.ua/yavlennyia-bratskiy/
 http://www.be-inart.com/post/view/2947
 http://mitropolia.kiev.ua/kiyevo-bratskij-bogoyavlenskij-monastir/
 https://www.pslava.info/Kyiv_KontraktovaPloscha_BratskyjMon_143-2,176519.html
 https://www.pslava.info/Kyiv_KontraktovaPloscha_BratskyjMon_SoborBogojavlinnja,176532.html


* * *
Бєлікова Г. Пам’ятки Братського монастиря в колекції НХМУ // Пам’ятки України: історія та культура. –№ 1: Києво-Братський Богоявленський монастир. – К., 2013. – С. 40–43.
Затилюк Я. “Винайдення” могилянської святині: найдавніші відомості про Києво-Братську ікону Богородиці та їхні контексти // Шлях у чотири століття. Матеріали Міжнародної наукової конференції “AD FONTES–ДО ДЖЕРЕЛ” до 400-ї річниці заснування Києво-Могилянської академії / Наук. ред. Н. Яковенко, упоряд. Н. Шліхта. Київ, 12–14 жовтня 2015 р. – К.: НаУКМА, 2016. – С. 82–96.
Затилюк Я. В. Ікона Києво-Братської Богородиці з колекції Національного музею історії України XVIII ст.: походження, атрибуція та історія // Науковий вісник Національного музею історії України. - Київ : Левада, 2017. - Вип. 2. - С. 79-96
Пархоменко І. Віднайдена ікона Братської Богородиці // Київ. – 2010. – № 2. – С. 190–192.



La stella preziosa della riza (il rivestimento dorato) dell'icona
della Madre di Dio della Fraternità di Kyiv.


Testamento spirituale di Andrea Szeptyckyj al Papa Pio XI (4 luglio 1923)

Testamento spirituale di Andrea Szeptyckyj al Papa Pio XI (4 luglio 1923)

TESTAMENTO SPIRITUALE  DI ANDREA SZEPTYCKYJ   AL PAPA PIO XI del 4 luglio 1923, Roma.         Sua Santità, io lascio Roma sapendo che, poco ...